Будівництво Вишнівецького палацу. Частина 2. Що кажуть історики.

В минулій статті я здійснив спробу аналізу відомих на сьогодні документальних джерел, які могли використати історики в своїх працях на тему побудови Вишнівецького палацу та часу, коли це будівництво могло мати місце. Як виявилося, не зважаючи на одностайність думки сучасних дослідників, жодних підстав для якихось категоричних висновків в цих джерелах немає.

В даній публікації спробую в хронологічній послідовності прослідкувати позицію істориків, які в різний період часу торкалися теми побудови Вишнівецького палацу. Важливо зрозуміти: на чому базувалися їх висновки, як змінювалася тенденція та якою є думка сучасних дослідників? Зрештою, на скільки обґрунтованим може бути твердження про Михайла Сервація, як фундатора Вишнівецького палацу.

Дзвиняча і кельти. Маленьке українське село, древня цивілізація Європи та традиція Хеловіну – що спільного?

 

Здавалося б, що спільного сьогодні може бути між маленьким селом на Тернопільщині і древньою цивілізацією Європейського континенту? А з іншої сторони – що ми взагалі знаємо про наше минуле в його етнічному вимірі? Як далеко здатні прослідкувати отой безперервний ланцюжок поколінь, який тягнеться крізь час в глибину віків? Чи часто замислюємось - ким були наші далекі предки, у що вірили, яким богам молилися, як і коли заселили цей край та звідки прийшли? Відповіді на ці та багато інших запитань із зрозумілих причин і до сьогодні залишаються за межею наших можливостей. В даному випадку, перефразовуючи Сократа мусимо констатувати той факт, що знаємо лише те, що практично нічого не знаємо.