Древній Збараж. Історія одного обману.

         Напередодні Люблінської унії 1569 року перед княжими династіями, які панували на землях, що ось-ось мали стати територією нової держави постало питання ідентифікації свого походження. Очевидно, що за руської доби ця проблема була відсутньою, адже влада передавалася, що називається «по крові» і вся велика титулована родина утворювала замкнуте коло,  прекрасно усвідомлюючи при цьому суспільно-політичний статус один одного. Щось комусь пояснювати ніколи раніше потреби не виникало[1]. Принципових змін не відбулося й за так званої «Литовської доби». Прийшла ще одна династія, яка з однієї сторони дещо потіснила нащадків Рюрика на теренах сучасної України, а з іншої, дуже швидко поріднилася з руськими князями та зрештою розділила з ними владу. Суспільно-політичний устрій не зазнав кардинальних змін. Знову ж таки «своїх», якими були тепер представники двох династій (змішаних внаслідок династичних шлюбів) усі знали.

Князі Збаразькі та князі Болохівські. Дві таємниці вітчизняної історії: чи існує взаємозв'язок?

В попередній статті ми прийшли до цілком логічного висновку про те, що князі Василь Вінницький, Василь Божський та Василь Коріатович є однією і тією ж історичною особою. Що, в свою чергу, дозволило спростувати версію польського історика Яна Тенґовського про Василя Вінницького, як потомка турово-пінської вітки Рюриковичів та предка княжого дому Збаразьких[1]. Єдине запитання, яке тривалий час не давало спокою це: чому Василь, на відміну від інших братів, не використовував патроніму Коріатович. Але відповідь тут, очевидно, лежить в тій площині, що, по-перше, відомо лише два документи, де він фігурує, а, по-друге, Василь, на відміну від братів, не володів цілим Поділлям, а мав власний уділ в його межах. Тому князь, як і багато інших нащадків Гедиміна, підкреслив своє право на маєтки, ігноруючи при цьому батьківське ім'я.

Prince Vasyl Vinnytskyj in the context of the “genealogical war”.

 

At the end of the last century, the Polish historian Jan Tengowski, having deep analysis of numerous previous studies concerning the origin of the Zbarazh princely dynasty, rejected the possibility of the identity of their hypothetical ancestor Fedko Nesvizhskyj and Fedir Korybutovych. According to the historian, the family tradition of the dynasty's origin from the Lithuanian prince Dmytro Korybut (brother of King Jagiello), which was propagated by members of the family for centuries, must be refuted.

Podolski książę Wasyl Winnyckyj w kontekście wojny genealogicznej.

 

Pod koniec ubiegłego wieku polski historyk Jan Tęngowski, po dokładnym przeanalizowaniu wielu wcześniejszych badań nad pochodzeniem książęcego domu Zbaraskich, odrzucił możliwość tożsamości ich hipotetycznego przodka Fedka Nieświeckiego i Fedora Korybutowicza. Tym samym, zdaniem historyka, należy obalić tradycję rodzinną dotyczącą pochodzenia dynastij Zbaraskich i Wiśniowieckich od księcia litewskiego Dmytra Korybuta, którą przez stulecia propagowali wszyscy członkowie rodu.

Подільський князь Василь Вінницький в контексті «Генеалогічної війни».

 

Наприкінці минулого століття польський історик Ян Тенґовський, проаналізувавши численні попередні дослідження стосовно походження княжої династії Збаразьких, спростував можливість тотожності їх гіпотетичного предка князя Федька Несвізького та Федора Корибутовича. Таким чином, автор вслід за іншими істориками відкинув родинну традицію походження князів Збаразьких і похідних від них родів Вишневецьких, Порицьких і Воронецьких від сина Великого Литовського князя Ольгерда та рідного брата короля Польщі Ягайла – князя Дмитра Корибута, яка успішно пропагувалася представниками вище зазначених родів протягом багатьох століть.

Ще раз про Поділля. І не тільки …

 

В попередній статті я спробував пояснити походження ряду топонімів сучасного Східного Поділля – зокрема Вінниці, Брацлава, Хмільника та Сокільця. І хоч розвивати цю тему не входило в мої найближчі плани, однак написати дану статтю-відповідь змусила реакція мого колеги (іноді опонента), відомого краєзнавця пана Руслана Підставки.

Хочу звернути увагу, що головною метою моєї публікації було виключно показати ймовірне походження вищезазначених топонімів, однак шановний Руслан Підставка перевів дискусію в близьку йому площину походження княжої династії Збаразьких. І, дійсно, між цими, здавалося б, зовсім різними проблемами існує прямий зв’язок, адже першими  історично відомими землями, що належали князю Федьку Несвізькому (ймовірному протопласту династії князів Збаразьких, Вишнівецьких та ін.) були саме Вінниця, Хмільник та Сокілець. Крім цього, цей історичний персонаж в 30-х роках XV ст. займав уряд старости Брацлавського і Кременецького та мав ще у власності Збаразьку волость.

Руслан Підставка: ЧИ БУЛО ЩОСЬ ДО ЛИТОВЦІВ? АБО ПРО ПОСЕЛЕННЯ-КЛОНИ!

Питання родового гнізда князів Несвізьких (Несвіжа-Несвіча), один з яких був родоначальником могутніх князів Збаразьких-Вишневецьких є ключовим і фундаментальним в розумінні їх етногенезу. На цій генеалогічній темі протягом останнього часу поламано багато списів істориків і краєзнавців, але остаточної крапки так і не поставлено. Знайти розв’язку проблеми, або хоча б наблизитись до її вирішення, вирішили і ми. Це скрупульозний і тривалий процес, що триває давно і оприлюднювати власну точку зору було ще зарано (в силу не завершеності процесу дослідження), але…

Портал в минуле. Генеалогічна війна.

Науковий відділ Національного заповідника «Замки Тернопілля» пропонує вашій увазі другу частину із циклу «Найбільша таємниця роду», яка має назву «Генеалогічна війна». В цій серії мова йде про дискусію між істориками України, Польщі, Білорусії, Литви, Росії та ін. країн, що розгорілася більш ніж 150 років тому і цілком слушно отримала назву «Генеалогічної війни».

Портал в минуле. Князі Збаразькі і Вишневецькі - нащадки Дмитра Корибута?

     Пропонуємо Вашій увазі першу частину програми і з серії «Найбільша таємниця роду» присвяченої проблемі походження князів Збаразьких та Вишневецьких. В даній частині розповідаємо родинну генеалогічну легенду, тобто, що про своє походження говорили самі нащадки князя Василя Збаразького, який у середині XV ст. стає власником замку у Старому Збаражі та навколишніх земель. 

Портал в минуле. Вступна частина

 

Співробітники Національного заповідника «Замки Тернопілля» розпочали роботу над новим проектом «Портал в минуле. Таємниці історії». Цей проект передбачає декілька напрямків роботи, зокрема: дослідження проблемних сторінок історії нашого краю та України в цілому, організація обговорення проблеми з залученням кращих фахівців та використанням новітніх технологій, розробка сценарію, зйомка та монтаж відеороликів. Кожен з цих напрямків роботи сам по собі не є чимось новим чи унікальним, а ось їх поєднання в одному проекті безумовно заслуговує на увагу. Не секрет, що більшість наукових досліджень публікується в фахових виданнях, «сухою» мовою науки і є практично недоступними для пересічного українця, історична грамотність якого зростає з кожним роком. Головною ж метою «Порталу в минуле» (зрозуміло, крім самого пошуку істини) стане популяризація історії через її «переклад» на зрозумілу для широкого глядача мову та доступність через публікацію в Інтернет мережі.