Подільський князь Василь Вінницький в контексті «Генеалогічної війни».

 

Наприкінці минулого століття польський історик Ян Тенґовський, проаналізувавши численні попередні дослідження стосовно походження княжої династії Збаразьких, спростував можливість тотожності їх гіпотетичного предка князя Федька Несвізького та Федора Корибутовича. Таким чином, автор вслід за іншими істориками відкинув родинну традицію походження князів Збаразьких і похідних від них родів Вишневецьких, Порицьких і Воронецьких від сина Великого Литовського князя Ольгерда та рідного брата короля Польщі Ягайла – князя Дмитра Корибута, яка успішно пропагувалася представниками вище зазначених родів протягом багатьох століть.

Ще раз про Поділля. І не тільки …

 

В попередній статті я спробував пояснити походження ряду топонімів сучасного Східного Поділля – зокрема Вінниці, Брацлава, Хмільника та Сокільця. І хоч розвивати цю тему не входило в мої найближчі плани, однак написати дану статтю-відповідь змусила реакція мого колеги (іноді опонента), відомого краєзнавця пана Руслана Підставки.

Хочу звернути увагу, що головною метою моєї публікації було виключно показати ймовірне походження вищезазначених топонімів, однак шановний Руслан Підставка перевів дискусію в близьку йому площину походження княжої династії Збаразьких. І, дійсно, між цими, здавалося б, зовсім різними проблемами існує прямий зв’язок, адже першими  історично відомими землями, що належали князю Федьку Несвізькому (ймовірному протопласту династії князів Збаразьких, Вишнівецьких та ін.) були саме Вінниця, Хмільник та Сокілець. Крім цього, цей історичний персонаж в 30-х роках XV ст. займав уряд старости Брацлавського і Кременецького та мав ще у власності Збаразьку волость.

Руслан Підставка: ЧИ БУЛО ЩОСЬ ДО ЛИТОВЦІВ? АБО ПРО ПОСЕЛЕННЯ-КЛОНИ!

Питання родового гнізда князів Несвізьких (Несвіжа-Несвіча), один з яких був родоначальником могутніх князів Збаразьких-Вишневецьких є ключовим і фундаментальним в розумінні їх етногенезу. На цій генеалогічній темі протягом останнього часу поламано багато списів істориків і краєзнавців, але остаточної крапки так і не поставлено. Знайти розв’язку проблеми, або хоча б наблизитись до її вирішення, вирішили і ми. Це скрупульозний і тривалий процес, що триває давно і оприлюднювати власну точку зору було ще зарано (в силу не завершеності процесу дослідження), але…

Портал в минуле. Генеалогічна війна.

Науковий відділ Національного заповідника «Замки Тернопілля» пропонує вашій увазі другу частину із циклу «Найбільша таємниця роду», яка має назву «Генеалогічна війна». В цій серії мова йде про дискусію між істориками України, Польщі, Білорусії, Литви, Росії та ін. країн, що розгорілася більш ніж 150 років тому і цілком слушно отримала назву «Генеалогічної війни».

Портал в минуле. Князі Збаразькі і Вишневецькі - нащадки Дмитра Корибута?

     Пропонуємо Вашій увазі першу частину програми і з серії «Найбільша таємниця роду» присвяченої проблемі походження князів Збаразьких та Вишневецьких. В даній частині розповідаємо родинну генеалогічну легенду, тобто, що про своє походження говорили самі нащадки князя Василя Збаразького, який у середині XV ст. стає власником замку у Старому Збаражі та навколишніх земель. 

Портал в минуле. Вступна частина

 

Співробітники Національного заповідника «Замки Тернопілля» розпочали роботу над новим проектом «Портал в минуле. Таємниці історії». Цей проект передбачає декілька напрямків роботи, зокрема: дослідження проблемних сторінок історії нашого краю та України в цілому, організація обговорення проблеми з залученням кращих фахівців та використанням новітніх технологій, розробка сценарію, зйомка та монтаж відеороликів. Кожен з цих напрямків роботи сам по собі не є чимось новим чи унікальним, а ось їх поєднання в одному проекті безумовно заслуговує на увагу. Не секрет, що більшість наукових досліджень публікується в фахових виданнях, «сухою» мовою науки і є практично недоступними для пересічного українця, історична грамотність якого зростає з кожним роком. Головною ж метою «Порталу в минуле» (зрозуміло, крім самого пошуку істини) стане популяризація історії через її «переклад» на зрозумілу для широкого глядача мову та доступність через публікацію в Інтернет мережі.

Вінниця, Брацлав, Хмільник та Сокілець – українські міста засновані литовцями, що прийшли з теренів сучасної Білорусі.

 

Сьогодні Вінниця є одним з найбільших міст історичного Поділля, що розкинулося на берегах Південного Бугу. І хоч, порівняно з іншими старовинними містами нашої держави, Вінниця є дещо молодшою, все ж цей факт анітрохи не сприяв дослідженню історії її появи на історичній арені. Сьогодні дослідники та краєзнавці не можуть дійти згоди навіть щодо питання виникнення самої назви поселення. Поширеними є три загальноприйняті версії:

-          від слова «вінниця», тобто винокурня або гуральня;

-          від слова «віно» - так в давнину називали маєтки, які отримувала дружина від свого чоловіка (посаг) після одруження;

-          від річки «Вінничка», в гирлі якої і було сформоване саме місто.