Будівництво Вишнівецького палацу. Що кажуть джерела?

           Про роль останнього представника династії Вишневецьких у відродженні родового гнізда, головним елементом якого, звісно ж, є збережений до сьогодні княжий палац можна прочитати в кожній статті, присвяченій маєтку незалежно від того, є це популярна чи наукова праця. Головний посил цих публікацій зводиться до того, що останній представник роду, який протягом двох з половиною століть відігравав важливу роль європейської політики, не залишивши спадкоємця, береться за відновлення родового гнізда. І ця справа перетворюється мало не на головну мету господарської діяльності князя протягом останніх років його життя. Проте, не дивлячись на таку одностайність думки дослідників та доволі значний об'єм накопиченого матеріалу дискусійні моменти, які змушують задуматися  залишаються і надалі. Саме цим на перший погляд непомітним розбіжностям і буде присвячено ряд моїх публікацій. Зазначу, що я ні в якому разі не ставлю під сумнів вагомий вклад Михайла Сервація в розбудову палацово-паркового комплексу у Вишневці, але разом з тим хочу показати, що тема далеко не вичерпана і проблемних моментів, які мають стати предметом майбутніх досліджень ще доволі багато.

 

Збараж до Збаража або ще раз про ювілей.

 

Вже в цьому році відзначатимемо 810 річницю з часу першої писемної згадки про місто Збараж (Тернопільської обл.). Як зазначено в Галицько-Волинському літописі за іпатіївським списком у 1211 р. польський король Лєшко Білий разом з руськими князями не зміг здобути Галича «і, пішовши, пустошив він довкола Теребовля, і довкола Моклекова, і Збаража, а Биковен узятий був ляхами і руссю»[1].

Однак, як зазначив у своєму ФБ дописі Руслан Підставка,[2] ще у 1923 р. уродженець Тернополя Броніслав Адольф Влодарський цілком аргументовано прийшов до висновку, що описані в літописі події насправді мали місце трьома роками пізніше у 1214 р. Такої ж думки притримувався і знаний історик Леонід Махновець, який у 1989 р. видав переклад літопису руського за іпатіївським списком та при перерахунку літочислення події із згадкою про Збараж датував 1214 р.

Перша згадка про Вишнівець. Чому не 1395?

            Якщо сьогодні ми відкриємо будь-яку публікацію, де є історична довідка про Вишнівець, то в більшості з них неодмінно прочитаємо, що вперше містечко згадано у 1395 році. Пов’язують цю згадку із зведенням оборонного замку на березі Горині рідним братом тодішнього короля Польщі Володислава Ягайла литовським князем Дмитром Корибутом Ольгердовичем.

В даній статті спробуємо пояснити, чому згадка про Вишнівець у 1395 році є пізнішою фальшивкою і звідки взагалі ця дата взялася. Відразу зазначимо, що жодного документу, де було б згадано Вишнівець у 1395 р. не існує і ніколи не існувало. То в чому ж тоді справа? Чому ми не можемо прийняти 1395 рік за першу документальну згадку про Вишнівець?

То коли ж народився перший князь Вишневецький?

 

Як відомо, першим, хто почав використовувати титул «князь Вишневецький» був син Василя Васильовича Збаразького – Михайло. В попередній статті ми висунули гіпотезу, що засновник династії Вишневецьких і збудував перший замок на березі Горині. Про те, що це був саме правий берег (тобто сучасне село Старий Вишнівець) свідчать акти розподілу маєтків, датовані другою половиною XV ст. (більш детально в наступних публікаціях). 

Однак існує один важливий чинник, через який дослідники не звернули свою увагу на Михайла в контексті побудови першого замку, і який може істотно вплинути на нашу теорію. Мова йде про ймовірний час народження князя. Чому це питання в даному випадку є надзвичайно важливим? Все дуже просто, якщо князь Михайло, як твердять польські історики, що досліджують династію Вишневецьких І. Чаманська та З. Анусік народився не раніше 1460 р., то, зрозуміло, що в 14 років дитина не могла збудувати фортецю. Напевно з цих же причин і вітчизняні дослідники (які, безумовно знайомі з працями польських колег) не припустили такої можливості.

Хто ж збудував перший замок у Вишнівці?

 

На відміну від багатьох інших замків, що в пізньому середньовіччі килимом вкривали терени нашого краю, про дату побудови Вишнівецького (тоді ВишнЕвецького) ми можемо говорити доволі чітко – це 60-ті роки XV ст. А ось питання: хто ж став, так би мовити, автором першої твердині на березі Горині (сучасний Старий Вишнівець) і до сьогодні залишається дискусійним. Напевно, у багатьох також виникне запитання, чому перший замок у Вишнівці з'явився так пізно, навіть у порівнянні з сусідніми Кременцем чи Збаражем. На це, звичайно, були свої об’єктивні причини, про які розповімо згодом.

Князі Збаразькі та князі Болохівські. Дві таємниці вітчизняної історії: чи існує взаємозв'язок?

В попередній статті ми прийшли до цілком логічного висновку про те, що князі Василь Вінницький, Василь Божський та Василь Коріатович є однією і тією ж історичною особою. Що, в свою чергу, дозволило спростувати версію польського історика Яна Тенґовського про Василя Вінницького, як потомка турово-пінської вітки Рюриковичів та предка княжого дому Збаразьких[1]. Єдине запитання, яке тривалий час не давало спокою це: чому Василь, на відміну від інших братів, не використовував патроніму Коріатович. Але відповідь тут, очевидно, лежить в тій площині, що, по-перше, відомо лише два документи, де він фігурує, а, по-друге, Василь, на відміну від братів, не володів цілим Поділлям, а мав власний уділ в його межах. Тому князь, як і багато інших нащадків Гедиміна, підкреслив своє право на маєтки, ігноруючи при цьому батьківське ім'я.

Prince Vasyl Vinnytskyj in the context of the “genealogical war”.

 

At the end of the last century, the Polish historian Jan Tengowski, having deep analysis of numerous previous studies concerning the origin of the Zbarazh princely dynasty, rejected the possibility of the identity of their hypothetical ancestor Fedko Nesvizhskyj and Fedir Korybutovych. According to the historian, the family tradition of the dynasty's origin from the Lithuanian prince Dmytro Korybut (brother of King Jagiello), which was propagated by members of the family for centuries, must be refuted.